Продовжуємо розповідати про різні механізми дезінформації на прикладах рашановин. Сьогодні мова йтиме про «використання перспективи» та механізм «хибної аналогії».
Як працює механізм «використання перспективи»?
«Використання перспективи» – однобічне висвітлення військових дій. Розповідаючи про будь-який конфлікт, «незалежні» ЗМІ дають висловитись лише одному учаснику та фактично грають на його боці. Створюючи однобічну перспективу, медіа показують споживачам лише одну точку зору.
Мета «використання перспективи» – не давати висловитись справжнім очевидцям подій, щоб не зірвати зйомку «правдивого» сюжету.
Приклад
Поширена ситуація: десь щось спалахнуло в Донецьку та «експерти» СЦКК (Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін) відразу збирають «докази», що то обстріл ЗСУ. Як завжди, «доказами» є знайдені залізні уламки, з чого «експерти» роблять беззаперечний висновок, що обстріл здійснювався ЗСУ з РСЗВ HIMARS.
Але навіть маючи більші уламки, неможливо миттєво визначити, до якого типу зброї вони належать. Правда, це правило не стосується «експертів» СЦКК т.зв. ДНР.
Як працює механізм «хибної аналогії»?
«Хибна аналогія» виходить при зіставленні властивостей і відносин, взаємозв’язок яких не має реального підґрунтя в дійсності.
Люди схильні мислити аналогіями, використовуючи логічні зв’язки «причина – наслідок». Коли ці зв’язки підміняються пропагандою, виникає хибна аналогія, за якої імовірність висновку дорівнює нулю.
Приклад
Проведення «спеціальної військової операції» (сво) в Україні. У свідомості звичайної людини «СВО» закарбовується наче спеціальні сили провели таємну операцію зі знищення лідера терористів.
Не може відбуватися сво вже понад 9 місяців із застосуванням тисячі солдатів, танків, артилерії, авіації, морського флоту, крилатих ракет. Але роспропаганда увесь цей час створює хибну аналогію для своєї аудиторії, називаючи війну в Україні «спецоперацією». Або ж називає очевидну поразку «вимушеним маневром», «тактичним рішенням», «перегрупуванням військ».
Тож, не забуваємо, що своїм критичним мисленням ми знешкоджуємо намагання ворога!
