Незважаючи на те, що плацдарм пропагандистських диверсій – соціальні мережі, месенджери і YouTube – встановлено, розслаблятися зарано. Як же добирати джерела, користуватись ними і адекватно оцінювати інформацію з них? Пропонуємо розбиратися разом.
По-перше, необхідно викреслити з власного інформаційного списку джерела, які брешуть чи маніпулюють цілеспрямовано. Але ж завжди є ті, хто поширює неправдиві новини, несвідомо? Якщо є вибір, варто обирати насамперед ті джерела інформації, які перевіряють факти, не публікують непідтверджених новин або «патріотичних фейків».
По-друге, не слід забувати, що створювати і поширювати контент – це робота, яка вимагає ресурсів. Іншими словами, є люди й організації, які займаються цим професійно: журналісти, медіа, пресслужби, частина блогерів. Вони отримують за створення і поширення контенту заробітну платню. Також є і ті, які поширюють відомості не за гроші, а з певною метою – особистою чи суспільно важливою.
Головна відмінність між професійними якісними медіа та будь-якими іншими джерелами інформації полягає у тому, що перші дотримуються професійних стандартів, вміють фільтрувати інформацію і зацікавлені в цьому. Вони добре розуміють наслідки поширення фейків, відчувають відповідальність за якість свого контенту та дбають про свою аудиторію.
Щодо небезпеки, то моніторинг анонімніх Telegram-каналів свідчить про високий рівень дезінформації тут. Багато їх авторів/адмінів сприймають війну за чудову нагоду збільшити аудиторію, тому й пропонують сенсаційні повідомлення.
До речі, найтоксичнішіми з доступних нині українцям джерел є саме анонімні Telegram-канали, які працюють на Росію. Усі ці «легитимные», «резиденты», «тёмные рыцари».
Ще одне небезпечне джерело інформації – немодеровані групи у соцмережах або Viber-чати. Там росіяни закидають чимало навмисної дезінформації для того, аби посіяти паніку, дізнатися в українців дані про пересування військової техніки тощо. Також у таких чатах і спільнотах поширюють фішингові посилання, які крадуть у людей персональні дані, та шахрайські оголошення про збір коштів.
Так само складно фільтрувати інформацію, яку читач отримує зі стрічки Facebook, Twitter чи інших соціальних мереж. І навіть якщо він дуже ретельно добирає джерела і коло спілкування, завжди існує небезпека потрапляння дезінформації або російської пропаганди у стрічку новин.
Тож, аби не стати шкідливим блогером, краще не поширювати жодної інформації, перш ніж не переконаєтесь в надійності джерела
