Щодня ми чуємо історії, як шахраї привласнюють солідні суми із банківських карт українців: наприклад, під приводом соцдопомоги від ЄС. Читаємо про зловмисників, які займаються шахрайством із житлом для вимушених переселенців. Так, українські правоохоронці викривають сотні кіберзлочинців, але останні продовжують вигадувати нові схеми шахрайства в Інтернеті. Тому важливо бути обізнаним і готовим до таких зустрічей.
Сьогодні існують такі види шахрайства під час війни:
1. Псевдоевакуація. Зловмисники пропонують за гроші допомогти з виїздом із зони проведення бойових дій, а після отримання передоплати на картку зникають.
2. Неіснуюче житло для оренди. Шахраї «здають» в оренду уявні квартири у західних регіонах країни, але внаслідок відправлення авансу на картку зв’язок з ними несподівано обривається.
3. Фейкові програми підтримки. Жертвам надсилають на телефони повідомлення з інформацією про нарахування грошової допомоги, для отримання якої потрібно перейти за певним посиланням. Там користувачу пропонують ввести персональні дані та банківську інформацію, що дає змогу знімати гроші з рахунків ошуканих громадян без їх згоди.
4. Псевдо-волонтерство. Під виглядом організацій допомоги шахраї привласнюють кошти, які буцімто збирають на лікування дітей, підтримку переселенців чи допомогу військових.
5. Продаж контрафактної амуніції. Злочинці оголошують продаж товарів для військових, а після оплати на карту надсилають товар зовсім не тієї якості, яку обіцяли, або взагалі не надсилають.
Існують певні правила, яких слід дотримуватися, щоб не стати жертвою шахраїв. У Нацполіції радять:
– в Інтернеті не переходити за сумнівними посиланнями, адже в рекламі онлайн-ігор та додатків можуть бути «віруси» або фішинг, тому для завантаження необхідних файлів використовуйте лише перевірені офіційні ресурси;
– користуватися надійними паролями та вмикати двофакторну аутентифікацію. Тоді для входу в ваш акаунт, окрім логіну та паролю, потрібно буде ввести ще й код підтвердження, що приходить у повідомленні на телефон, електронну скриньку або у відповідний додаток;
– відмовитися від використання передоплати за товари чи послуги, що унеможливить шанси шахраїв заволодіти вашими коштами;
– перевіряти автентичність сайтів, відстежувати правильність URL-адрес ресурсів в Інтернеті, особливо сервісів банківських установ, адже через неточності можна потрапити на фейковий ресурс;
– у разі підозри, що вас хочуть ввести в оману, на сайті кіберполіції у розділі «STOP FRAUD» можна перевірити номер телефону, банківську картку чи посилання на сумнівний сайт. Можливо, підозрілі особи вже є в базі шахраїв;
– уникати використання Інтернет-банкінгу електронних платіжних систем через загальнодоступні незахищені бездротові мережі в громадських місцях.
Отже, тримайте руку на пульсі, і кібербезпека вам гарантована
