Інформація, яку людина отримує щодня в Інтернеті, помістилася б у 174 газети. Ми сприймаємо та поширюємо мегабайти контенту, який нас цікавить або у силу різних причин привертає увагу. Однак доступність інформації актуалізує чимало загроз: зокрема, споживач стикається із маніпуляціями, які можуть бути навмисними чи ненавмисними. Як розпізнавати різні типи маніпуляцій? Не так складно, як здається.
Почнемо з основного типу маніпуляції – заголовку.
Його головна мета – привернути увагу аудиторії та спонукати прочитати чи проглянути матеріал. Саме тому журналісти та редактори часто використовують у своїх заголовках елементи драми та сенсації, аби зацікавити цільову аудиторію. З цієї ж причини до статті з «емоційними» заголовками додають ще й зображення, які суперечать змісту або самому заголовку. Їхня мета – збентежити читачів ще більше, щоб вони перейшли за посиланням. Навіщо? Задля прибутку власників медіа, який вони отримують з реклами. Чим більше користувачів буде на вебсторінці, тим більше рекламодавців захочуть розміщувати там свої оголошення.
Наступний тип маніпуляції – несправжні або фейкові фото.
Існує 3 види маніпуляцій зі світлинами:
1. Справжнє фото місця чи людини, яке використовують як зображення зовсім іншого місця чи особи. Іноді фотографії можуть бути навмисно неправильно підписані, щоб посилити емоційний вплив на читачів.
2. Підроблені фото – зображення, змінені у графічних редакторах з метою додати або прибрати певні елементи.
3. Обрізані фотографії, які показують лише частину зображення без контексту. Іноді фотографії, змінені у такий спосіб, вважають фейком. Адже суть того, що вони зображають, може бути повністю викривлена.
Медіа активно використовують для маніпуляції думки несправжніх експертів. Тому, якщо маєте можливість, завжди перевіряйте експертів в Інтернеті. Ось на що варто звертати увагу:
– їх досвід як експертів;
– наявність чи відсутність їх праць у надійних виданнях;
– їх попередні прогнози та оцінки;
– книжки, підручники, статті, а також кількість цитувань їх робіт;
– репутація організації, яку вони представляють: чи визнають їх експертизу інші організації?
На черзі маніпуляції з першоджерелом.
Першоджерелом може вважатися все із позначкою «офіційно» – це і пресрелізи урядових та судових органів, місцевих органів влади та міжнародних організацій, і листи, звернення та запити, і повідомлення з місця подій. Але якщо ви не можете визначити першоджерело, слід обережно ставитися до запропонованої інформації. Треба пам’ятати, що будь-яке медіа може переслідувати власні інтереси. Під час перевірки видання варто звернути увагу на такі деталі:
1. Чи є контактні дані видання на вебсторінці? Або посилання на активні соціальні мережі?
2. Як довго це видання існує?
3. Хто його головний редактор, а хто – редактори відділів?
4. Звідки видання отримує фінансування?
5. Чи є ім’я автора під статтею або відео?
6. Чи є на вебсторінці інші статті цього автора?
І це лише верхівка маніпулятивного айсбергу. Про наступну чого частину поговоримо за тиждень!
