Медіаатака – це попередньо сплановане, цілеспрямоване поширення дезінформації про Вас чи Вашу компанію.
Історія починається з появи новини на невідомому вебресурсі. З жахливим заголовком, без підпису автора та посилань. Після того інфопривід з’являється у багаточисленних Facebook-групах та «включаються» так звані лідери громадської думки. Вони роблять репост новини та пишуть до неї коментар. Ну а далі «на сцені» виникають ботоферми, що за лічені години «накручують» шалену кількість лайків та репостів.
Важливо проаналізувати, як шириться новина. Зазвичай фейкову новину репостять боти. Такі репости відбуваються без підписів, коментарі всі однотипні, кількість лайків і репостів майже однакова. І тут настає мить, коли новина отримала підтримку реальних людей. Їх репости мають текстовий супровід, лайків значно більше, ніж коментарів та репостів. Якщо фейкова новина отримала відгук від реальних людей — вона потрапила в тренд.
Сумна реальність полягав тому, що ЗМІ часто беруть новини із соціальних мереж. Якщо у Facebook тема набула широкого резонансу, її може висвітлити популярний медіаресурс. І вже за декілька годин інфопривід з’явиться і на інших платформах. А це вже критично. І на такий розголос уже варто реагувати. Але як?
Алгоритм протидії медіаатакам:
1. Комунікація. Не мовчати. Бути відкритим, демонструючи власну силу та впевненість у своїй правоті.
2. Інформування. Оновлювати інформацію за потреби. Бути чесним.
3. Уникнення. Не вступати в «дискусії» з ініціатором медіаатаки (особливо якщо це бот). Також уникати конфлікту зі ЗМІ.
4. Не вдаватися до контратаки.
Добре спланована медіаатака може нанести значних репутаційних збитків. Але якщо коректно на неї зреагувати, у негативному світлі опиниться сам замовник медіаатаки.
Пам’ятайте, Ваше завдання – бути почутими, як інша сторона конфлікту. І правильний у такій ситуації варіант – вийти до ЗМІ з альтернативним інформаційним приводом. І тоді існує висока ймовірність, що аудиторія буде на Вашому боці
