Анастасія Кондрико, PhD з соціальних комунікацій, член Національної спілки журналістів України, медіаексперт:
«Формування та підтримка іміджу, складовою якого є репутація, належать до переліку мультизавдань будь-якої бізнес-стратегії. А зважаючи на кількість часу, що людина сьогодні проводить онлайн, немає сумнівів у надважливості управління репутацією саме в Інтернеті. Медіаресурси, соцмережі, Telegram-канали, форуми та інші мережеві платформи є основними джерелами інформації для більшості українців. Власники та керівництво потужних комерційних компаній, адміністрації розгалужених державних установ, усі типи інфлюєнсерів (політики, знаменитості, громадські діячі та ін.) це розуміють. Тому прагнуть відстежувати поточну медіаактивність, створювати власні інфоприводи, оперативно дізнаватися про хейт та коректно реагувати на нього. Хтось користується пошуковими системами самостійно, імітуючи OSINT-діяльність (збір та аналіз даних з відкритих джерел), інші користуються окремими системами для медіамоніторингу, а найдосвідченіші звертаються до медіааналітиків, що беруть на себе таку відповідальність та користуються кількома системами одночасно.
Для того, що управляти онлайн-репутацією, треба спочатку з’ясувати, якою вона є. Раджу насамперед реалізувати комплексне дослідження усіх наявних згадувань бренду в Інтернеті з
1) виокремленням базових інфоприводів, що привертали увагу медійників;
2) визначенням найактивніших медіасил та хейтерів;
3) з’ясуванням тональності знайдених текстів та реакції на них широкої громадськості.
Така розвідка має назву медіаісторія. До речі, існує необхідність у такому документів не лише щодо власного бізнесу, а й щодо конкурентів, партнерів, потенційних клієнтів тощо. Ця обізнаність дозволить відкоригувати стратегію ще на перших етапах.
Не менш важливо тримати руку на пульсі медіаактивності постійно. Як? Переглядати звіти медіааналітиків щодня, а також домовитися про оперативне інформування про початок хейту у мережі, аби вчасно виявити та визначити потребу у реагуванні. Є можливість навіть бачити кількість переглядів кожного медіатексту окремо, тобто, іншими словами, розуміти масштаби проблеми.
Медіаатаки – публікації тотожніх текстів на різних ресурсах за невеликій проміжок часу – бувають різними. Але розуміння переліку основних хейтерів підготує його об’єкт до можливих сценаріїв. На своєму досвіді скажу, що жоден пошуковик не дасть вам повної картини медіаактивності, як і не визначить першоджерело негативу. Об’єктивну картину продемонструють тільки комплексні системи моніторингу у руках досвідченого аналітика. У нас траплялися випадки, коли клієнт був впевнений в одних датах і замовниках, а насправді джерела хейту були іншими і стартували задовго до того моменту, про який знав він. Для онлайн-аудиту потрібен фахівець, який володітиме аналітичними навичками, техніками пошуку та систематизації, необхідними інструментами (не менше трьох різних). Причому це має бути стороння особа для бізнесу, що позбавить результати аудиту заангажованості та однобічності. Практика мати у складі команди власних медіааналітиків має свої плюси у порівнянні з їх відсутністю. Але наявність у співробітників та керівництва такого відділу певних пріоритетів безперечна. Мало хто наважиться озвучити помилки команди уголос. Рекомендую шукати аудиторів серед компаній, що пропонують послуги незалежної медіааналітики»
